Яцко, Панко, Луцик, Ничипор...

Читаючи старі документи (XVII століття), я помітила, як раніше писали цікаво чоловічі імена.
В одному документі, в одному ряду зі звичними мені на слух іменами, такими як Иван Степан, Семен, Андрей, Михайло, Петро, Мартин, Василь, Данило, Федор, Клим, Олексий, Микита, Гаврило, Максим, можна зустріти:

Стецко
Яцко и Яско
Миско
Грицко
Панко
Паско
Феско
Процик
Дацко
Улас
Савка
Романько
Гарасим
Омелян Омелко
Луцик
Прокоп
Тимко
Сазка
Илко Иляш
Харко
Юрко
Ничипор
------------------------------------------
Яцко, Яско -- Яків
Миско - Михайло
Грицко - Григорій
Панко - Пантелеймон
Паско - ?
Феско -?
Процик - Прокопій
Дацко - Андрій чи Данило?
Улас - Власій
Савка - Савелій
Романько - Роман
Гарасим - Герасим
Омелян Омелко - Емельян
Луцик - Лука
Прокоп - Прокопій
Тимко - Тимофей?
Сазка - ?
Илко Иляш - Илья
Харко - Харитон
Юрко -- Юрій
Ничипор - Нікіфор

Ники́фор (грец. Νικηφόρος) — православне чоловіче ім'я, утворене від давньогрецьких слів νίκη, νίκα — «перемога» і φορός — «носій». Дослівно — «той, хто несе перемогу». Сьогодні ім'я зустрічається рідко.

Походить від грецького nikēphoros, яке перекладається як «переможний», «переможець».

Українські народні форми — Ничипір, Нечипір, Никифір, а також розмовні та зменшувальні форми Ничипорко, Чіпка, Ничипірко.