Все життя в одному портфелі

Сьогодні 100 років як народився наш земляк – вчитель Слатинської школи – Слюсаренко Василь Максимович. Так вийшло, що після його смерті , залишився його робочий портфель, з документами. Людина, що пройшла концтабір у Другу світову війну, і після війни продовжувала боротися із системою.. Він нагадував мені Дон Кіхота... З документів, що збереглися - свідоцтво про народження і трудова книжка. Вони мені розповіли про його життєвий шлях. Окремі довідки, листи, посвідчення про те, чим він жив і з якими людьми спілкувався. Він займався справами колишніх малолітніх в'язнів, перебував у Дергачівському відділенні Міжнародного Союзу Колишніх Малолітніх В'язнів Фашизму. І всіляко намагався їм допомогти. Серед документів - власноруч написані листи з описом подій того часу від викрадених до Німеччини в роки війни наших земляків: Від Будяка Івана Івановича 1925 року народження та Юрченки Антоніни Сергіївни. Життєвий шлях Василя Максимовича: З червня 1943 - до квітня 1945 НДР концтабір Цігенберг біля Галле. ХПІ підкурс і студент - технолог з 1945 по 1947 рік У 1947 по 1951 навчався в Харківському інституті іноземних мов. Закінчив із відзнакою за спеціальністю "англійська мова". З 15 серпня 1951 року по 2 серпня 1954 року працював учителем в Успенській середній школі Буринського району. вчитель англійської та німецької мов. 17 серпня 1954 - 1 вересня 1959 - Вчитель англійської мови 8-10 класів Ракитянської середньої школи. Очолював у школі шаховий гурток. У шкільній характеристиці зазначено, що має схильності в галузі музики. 3 вересня 1959 року - бібліотекар перекладач в Українсько-науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації. 1 грудня 1961 року покладено викладання англійської мови (та французької) аспірантом УкрНДІЛХА. 18 березня 1963 року звільнений з посади бібліотекаря-перекладача інституту у зв'язку з обранням на конкурс викладачем Харківського Зооветеринарного Інституту. Зарахований на кафедру іноземних мов на посаду викладача. п. Лозовеньки 1 листопада 1964 р. звільнений з посади за власним бажанням. 2 листопада 1964 року призначений на посаду старшого наукового співробітника відділу інформації та пропаганди в Український науково-дослідний інститут лісового господарства. 1 квітня 1966 року переведений на посаду бібліографа та 1 січня 1969 року на посаду перекладача. 1 березня 1971 року звільнений з посади за власним бажанням 9 березня 1971 року прийнятий до Малоданілівської школи вчителем англійської мови. Там він пропрацював 7 років та 2 вересня 1978 року його перевели до Слатинської середньої школи на посаду вчителя іноземної мови. Там він працював до 25 серпня 1981 року. Звільнився у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. З 1987 року з 9 листопада він працює на Південній залізниці, в колійній машинній станції № 59 підсобним робітникам другого розряду, трохи більше місяця. 15 жовтня 1992 прийнятий опалювачем в ресторан Левада до 15 квітня 1993 - звільнився так як закінчився опалювальний сезон. З 15 жовтня 1995 по 28 квітня 1994 - там же працював опалювачем. Перекладав статті на англійську мову та публікувався у збірнику Лісівництво та Лісівництво АН СРСР 1960 року.