Козача Лопань

Мовою оригиналу Народження  1920 1 Вакуленко Николай Васильевич 2 Свечкарь Стефан Михайлович 3 Жорняк Николай Ульянович 4 Нагорній Сергей Васильевич 5 Виник Палагея Онисимовна 6 Лобойко Анна Митрофановна 7 Жорняк Александра Павловна 8 Шевченко Николай Иванович 9 Дрибноход Елена Иустиновна 10 Лобойко Дмитрий Павлович 11 Милашенко Александра Михайловна 12 Смаль Константин и Елена Макаровни 13 Орач Александра Павловна 14 Крамаренко Владимир Петрович 15 Бельский Владимир Николаевич 16 Лобойко Иван Федорович 17 Свичкарь Уляния Семеновна 18 Холодный Симеон Яковлевич 19 Харченко Михаил Никитович 20 Уманец Мария Висильевна 21 Свичкарь Феодор Калинович 22 Вакуленко Стефан Никифорович 23 Кислый Константин Павлович 24 Черниченко Федор Андреевич 25 Бойко Марфа Григорьевна 26 Лысак Юлия Григорьевна 27 Калиниченко Иван Васильев 28 Котенко Павел Борисович 29 Бередух Мария Трофимовна 30 Довбий Иван Яковлевич 31 Багрич Павел Андреевич 32 Токарев Владимир Антонович 33 Лаврентьев Александр Андреевич ...

Хочу підняти питання, яке вважаю дуже важливим і яке актуально на весні, коли багато випускних в школах та ін. уч. закладах. Коли ми дивимось на старі шкільні фотографії, нам завжди хочеться знати: хто ці люди? Як склалося їхнє життя? Хто сидить у другому ряду? Хто була та усміхнена дівчина біля вчительки? Але дуже часто підписів немає. І тоді фотографія перетворюється просто на обличчя без імен… Саме тому сьогодні так важливо правильно оформлювати групові фото випускників і шкільні колажі. Будь ласка, не залишайте світлини без підписів. Обов’язково вказуйте: — рік випуску; — назву школи; — місце зйомки; — прізвища, імена та по батькові вчителів; — прізвище, повне ім’я ( не ініціали) кожного випускника. На жаль, дуже часто цим нехтують. Роблять гарне спільне фото у дворі школи — і на цьому все. Без підписів. Без списків. Без жодної інформації. Через кілька десятків років ніхто вже не зможе сказати, хто саме зображений на світлині. Підписуйте фотографії хоча б із зворотного боку. Не від...

Село Дементіївка, Харківського повіту, розташоване за 6 верст від півстанка «Слатино» Південної залізниці. Населення його складається виключно з селян малоросів, які займаються землеробством, але є багато селян таких осіб, які живуть і служать на залізниці в Харкові, Дергачах і Козачій Лопані. Майже все населення села складається з віросповідання з православних, але, на жаль, є і розкольники-безпопівці поморського штибу, які невідомо з якого часу тут оселилися. До 1905 року розкольників було всього лише до 20 душ обох статей, які за своєю нечисленністю жили зовсім майже непомітними серед маси православних, але, на превеликий жаль, коли був оголошений указ 17 квітня 1905 р., що сповіщав свободу релігійної віротерпимості, плоди цієї горезвісної свободи відразу ж з наступної причини. При місцевому храмі служив сторожем місцевий селянин Семен Олександров Сухіна — людина порядно грамотна, знаючи добре церковне читання та співи, чому іноді, за відсутністю псаломщика, він цілком його заміняв ...

  Здається, я знайшла інформацію про те, як звали рідну сестру Каразіна Василя Назаровича. Нагадаю, що батько Каразіна Василя Назаровича — Каразін Назар Олександрович був одружений із Ковалевською (Коваленко) Варварою Яківною. Відомо, що в їхньому шлюбі було два сини і дочка. Сини — Василь Назарович і Іван Назарович Каразіни, а ось ім’я доньки ніде не згадується. Після смерті чоловіка (Назара Олександровича Каразіна) у 1783 році Варвара Яківна вийшла заміж за кузена Ковалевського Андрія Івановича. В Ісповідному розписі села Кадниця за 1796 рік у списку їхніх дітей значаться дочки: Віра Надія Любов Олександра Єлена і молодший син Петро. Так от, Вірі у 1796 році — 22 роки. Припускаю, що вона народилася у 1774 року, а це означає, що з’явилася на світ після брата Василя і перед братом Іваном, коли ще був живий Каразін Назар Олександрович. Тому я роблю висновок, що це саме його донька. А молодші, починаючи з Надії, народилися вже після смерті Назара. Надія народилася приблизно 1785 рок...

  Як називається церква якщо у неї священика і кожен веде свою половину? Така ситуація у церковній практиці називається двопричтова церква або двопричтова парафія. Причт - це склад духовенства при храмі (священик, диякон, псаломщик). У двопричтовій церкві було два священики, і кожен обслуговував свою «половину приходу» — часто з окремими списками парафіян, іноді навіть із двома престолами всередині однієї будівлі. Таке зустрічалося у великих селах чи слободах, де парафіян було надто багато для одного батюшки. А що означає церква поділена на 2 парафії? Церква, «поділена на два приходи» — це не те ж саме, що дві різні церкви. Це означає, що один храм обслуговує дві окремі групи парафіян, і у нього є два причти (тобто два священники зі своїми помічниками), кожен із яких відповідає за свою частину людей. Як це виглядало на практиці в XIX ст. Один будинок храму, але два священники. Кожен мав свій «напівприхід» — певні вулиці, кутки, села чи хутори, які були закріплені саме за ним. Обидв...